Економічне виховання дошкільників

У дошкільній педагогіці є проблеми, в реалізації яких провідну роль відіграє сім'я. Однією з таких є проблема економічного виховання дитини, рішення якої дозволить здійснити важливу задачу формування економічної соціалізації дошкільника, його адаптації до сучасних життєвих реалій.

Саме в родині, завдяки мистецтву ведення домашнього господарства батьками, їх вмінню зробити своїх дітей безпосередніми учасниками сімейного господарства, діти отримують початкову економічну освіту і перший досвід економічної соціалізації. Атмосфера сімейної економіки, вчинки батьків, їх ставлення до грошей, речей, до будь-яких цінностей засвоюються дітьми особливо міцно. Коли дитина бачить, як акуратно мама чистить картоплю, міряє чашкою крупу для каші, примовляючи: «Сьогодні візьмемо менше, так як снідати будемо удвох!», відміряє цукровий пісок, економно нарізає хліб - все це не проходить повз увагу дитини - дошкільника.

Корисним для формування економічного способу мислення є знайомство дітей з поняттям сімейного бюджету. Рекомендуємо розповісти дітям що таке бюджет, з чого він складається, чому називається «сімейний», як витрачаються кошти. Діти легко засвоюють матеріал, особливо коли батьки використають наочність: можна намалювати коло з секторами, в кожному з яких зображений вид витрат, можна зробити аплікацію з кольорового паперу, де на смужках намальовані або написані види витрат - від першорядних до тих, без яких найближчим часом можна обійтися.

Одним з етапів програми з економічного виховання дошкільнят є знайомство дітей з таким соціально-економічним явищем, як гроші, при чому не тільки з купівельною та накопичувальною здатністю грошей, а і з грошима як культурно-історичним явищем: що таке гроші, якими були перші гроші, що було, коли не було грошей, як виглядають українські гроші, що на них зображено; знайомство із зовнішнім виглядом валют різних країн ін. Діти з цікавістю знайомляться з такою інформацією, і батьки можуть внести свою роль в розширення у дітей пізнавального інтересу до цього атрибуту нашого сучасного життя. Надзвичайно важливо донести до свідомості дітей зв'язок понять «праця» і «гроші»; щоб мати гроші, необхідно працювати.

Гроші для дитини - предмет великої притягальної сили, особливо дрібні гроші, монети. У деяких дітей інколи виникає бажання мати скарбничку, при цьому часто ініціаторами є самі батьки. «Заведи скарбничку, збереш побільше грошей - купиш, що захочеш». Іноді таке рішення закінчується небажаними наслідками. Дитина починає випрошувати у батьків, родичів гроші, щоб кинути в скарбничку, не знаючи, навіщо вони їй потрібні. У такому випадку доцільна бесіда, яка допоможе з'ясувати, як дитина витратить зібрані гроші, що хоче купити, кого порадувати і т. д. Скарбничка може мати місце в житті дитини тільки тоді, якщо вона не призводить до звички просити гроші.

Важливим аспектом є виховання у дітей шанобливого ставлення до будь-якої праці, до людей будь-якої професії. Дітям дошкільного віку поки рано вибирати свою майбутню професію, тому початкові уявлення про працю дорослих допомагають дітям дізнатися про те, що всі дорослі працюють, про деякі сторони їх професійної діяльності, назву різних професій, предмети праці, обладнання; що саме дорослі роблять, тобто результати їх роботи та ін. Батькам слід частіше розповідати дітям про позитивні сторони своєї роботи, чим вони пишаються, за що отримали заохочення або нагороду; проявляти почуття радості за свої успіхи та успіхи інших. Не слід приховувати і негативні сторони професії, наприклад: «У конструктора, вчителя, редактора, письменника втомлюються очі, їм доводиться багато читати, писати, працювати з кресленнями; у міліціонера - дуже небезпечна робота» і т. д. У дітей п'яти-шести років має складатися об'єктивне, реальне уявлення про ту чи іншу професію.

ЕКОНОМІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ В СІМ'Ї

У зв'язку з переходом України до ринку значно підвищуються вимоги до рівня економічної грамотності не тільки дорослих, а й дітей.Основною метою економіки для малюків є формування навичок та умінь раціонального використання та інтересу до матеріальних цінностей, розвиток економічного мислення, спонукання до ділової активності, ознайомлення з сучасними ринковими відносинами.Дуже часто дитина вимовляє слова: «Я хочу». Найчастіше це відбувається тоді, коли справа стосується розваг, солодощів, іграшок. Але отримати все миттєво можливо не завжди. Тоді дитина може образитися, голосно кричати чи довго плакати. Як правильно вчинити батькам в подібній ситуації; більш того - як це пов'язано з економікою? Основи економічних знань діти отримують на спеціальних заняттях у дитячому садку. Мета занять з економіки – повідомлення дітям знань з області фінансових категорій, формування уявлень про товар, як результат і продукт людської праці, морально-трудові якості, вміння оцінювати річ, знайомство з різними видами реклами, історією походження грошей і т. д. На заняттях діти «купують», «продають», «міняють», «працюють» - але все це лише гра, яка закріплює досвід, отриманий в сім'ї. Родина - реальне економічне середовище, в якому живе дитина, де вона постійно включається в життєві ситуації: стикається зі справжніми грошима, рекламою, ходить з батьками в магазин, бере участь у процесі куплі-продажу. Зрозуміло, що об'єднання двох форм економічного виховання: вдома і в дитячому садку, двох аспектів поведінки дітей - умовного і реального, може дати позитивний результат в області економічного виховання. Робота з економічного виховання дошкільнят неможлива без участі батьків, їхньої зацікавленості, розуміння важливості проблеми. Економічний досвід дітей суттєво обмежений, тому завдання батьків - створити такі виховні ситуації, які сприяли б збагаченню морально-економічного досвіду, формуванню морально-економічних звичок. Кілька порад батькам, які прагнуть виховати соціально-адаптованих до сучасних економічних умов дітей:

Розповідайте дітям про свою роботу

Діти не зможуть усвідомити зв’язок між працею і грошима, якщо не будуть знати, ким працюють їхні батьки, як заробляють засоби для існування. Робота повинна не тільки подобатися, вона повинна «годувати».

Не приховуйте від дітей своє матеріальне становище

Дитині не має необхідності вникати у всі нонсенси сімейного бюджету, але вона повинна знати про матеріальне становище сім’ї; дитині потрібно пояснити, куди йдуть гроші, навчіть її порівнювати бажання з можливостями, миритися з деякими обмеженнями.

Не привчайте дітей до надмірностей

Коли дитина мало не щодня отримує від Вас подарунки і ні в чому не знає відмови, вона дуже швидко звикає до цього, її запити зростають. Подумайте про майбутнє. Навчіть малюка обмежувати себе.

Формуйте у дітей розумні потреби

Слухаючи дитячі «Я хочу!», частіше запитуйте: «А навіщо тобі це?». Діти повинні прагнути задовольнити свої потреби, в тому числі і матеріальні, (наприклад, покупки); разом з тим їм навіть корисно засмучуватися через неможливість здійснити своє бажання. Отримуючи все на першу вимогу, вони можуть перейти межу розумного.

Вчіть дітей ощадливості

Не залишайте без уваги зіпсовані предмети, зламані іграшки, розірвані книги. Покажіть дитині, як їх можна полагодити. Якщо малюк буде бачити вашу турботу про продовження терміну служби оточуючих його предметів, він навчиться берегти не тільки свої, але і чужі речі. Ваша байдужість призведе до зворотнього результату.

Допоможіть дітям усвідомити вартість речей

З раннього віку діти повинні усвідомлювати вартість речей, якими користуються: іграшки, книги, одяг і т. д. Малюки не повинні звикати до того, що все, що ламається, автоматично замінюється новим. В кожній речі дитина повинна бачити цінність, яку хтось створив своєю працею, а батьки підкріпили її своєю роботою, тобто купили на зароблені гроші.

Економічні хвилинки

Шановні батьки! Пограйте з дітьми в сюжетно – рольові ігри, наприклад в «Магазин»

Така гра відноситься до розряду найбільш легко організованих і зрозумілих дітям. Відомо, що дитина легше всього засвоює нові знання в грі, а по мірі дорослішання для гри дитині потрібні партнери. Сама ж гра вже включає в себе не просто оперування предметами та іграшками, а передбачає розумову діяльність. Під час гри в «магазин» у дитини утворюються і закріплюються зв’язки між товаром і грошима, необхідними для його придбання. В якості грошей можна використовувати самостійно виготовлені або реальні дрібні гроші. «Товаром» можуть послужити будь-які домашні речі чи іграшки.

Під час гри:

- тренуйте навички лічби і математичні дії;

- продовжуйте вчити розв’язувати прості задачі на додавання і віднімання;

- закріплювати знання про вартість речей;

- активізуйте в мові дітей слова: товар, ціна, гроші, витрати, дорожче, дешевше, зарплатня, бюджет, вигода, інформація, продукція.

Економічний словничок

Пропонуємо до уваги батьків словник економічних термінів

Мета:поповнити словник дітей новими словами, що позначають економічні явища, й вчити застосовувати їх на практиці. Поняття, вказані нижче відносяться до тем, що вивчаються на заняттях з економіки: «Потреби», «Ресурси», «Професії», «Товар», «Гроші», «Бюджет», «Ринок».

Асортимент- набір різних видів продукції на підприємстві продукції, товарів (на складі, в магазині) або пропонованих послуг.

Бартер- прямий обмін товарів і послуг на інші без використання грошей.

Валюта- грошова одиниця будь-якої країни.

Гроші- універсальний і зручний засіб обміну. (товар – гроші – товар).

Дефіцит- нестача, брак чого-небудь.

Доходи- гроші, які отримала сім’я або окрема людина.

Заробітна плата- форма оплати праці найманих працівників, ціна роботи по виробництву товарів і послуг.

Витрати- кошти, вкладені в яку-небудь справу або у виробництво того або іншого товару.

Оптова торгівля- купівля та продаж засобів виробництва та продуктів споживання великими партіями з метою їх подальшого використання у виробничому процесі або для продажу.

Покупець- людина, який купує товар.

Споживання–використання чого-небудь для задоволення потреб – людина, яка продає різні товари.

Розпродаж- торгівля товарами сезонного попиту за зниженими цінами.

Витрати- гроші, які необхідно витратити на придбання потрібних товарів.

Реклама- цілеспрямований розподіл відомостей (інформації) про споживчих властивості товарів або послуги з метою їх продажу.

Ринок- обмін товарами та послугами між продавцем і покупцем, щоб кожен міг отримати бажане.

Товар- продукт праці, вироблений для продажу.

Ціна- грошове вираження вартості товарів або послуги.

«Чи потрібно дошкільнику економічне виховання?»

Потрібно! Але як?

Обговорюючи цю проблему, ми говоримо лише про початки економічного виховання, які включають в себе доступні дітям знання і деякі економічно значущі якості особистості, що беруть свій початок у дитинстві: ощадливість, працьовитість, економність і ін..

На жаль, ці базові економічні якості, властиві людині-хазяїну, з кожним роком втрачали свій авторитет. Дані дослідницької роботи показують, що підлітки, як правило, оцінюють перераховані якості як негативні. На прохання експериментатора пояснити, чим викликаний такий вердикт, вони відповідали. Що тільки жадібні люди, «плюшкіни» все бережуть і економлять.

Багаторічний досвід роботи з дітьми дошкільного віку показує, що виховувати ощадливість, дбайливість легше на прикладі особистого «надбання». «Моє» і«наше» - різні поняття не тільки за змістом, а й за внутрішнім їх сприйняття. Можнапривести безліч прикладів різного ставлення до «свого» і до «спільного». Прийшовши в дитячий сад зі своєю іграшкою (дорогий для нього річчю), дитина протягом дня стурбований тим, щоб не втратити її, щоб ніхто не зламав і не зіпсував. Малюк не жадібний і дає іграшку пограти іншим дітям (адже йому теж дають!), Але при цьому він буде ретельно стежити за її збереженням. Однак по відношенню до іграшок та інших речей дитячого садка (тобто того, що належить усім і особисто йому в тому числі) подібної заклопотаності немає і в помині! Правда, якщо вихователь строгий, діти бояться покарання за зламану іграшку І іноді це призводить до того, що дитина починає звалювати свою вину на інших, брехати і пр. Але це вже моральний аспект проступку, що вимагає спеціального обговорення.

Ми ж тільки хочемо підкреслити, що діти по-різному ставляться до особистої та суспільної власності: особисті втрати більш болючі. Чи не тому повсякденне життя дитячого саду дає масу прикладів того, як діти безжально псують, ламають,викидають іграшки та предмети для праці, зовсім не відчуваючи при цьому почуттяпровини чи занепокоєння?

Нерідко доводиться чути від дорослих, у тому числі і від педагогів: навіщо дитині берегти і економити, не так вже й великі втрати від того що він ламає іграшки, псуєпапір, фарби, фломастери. Мовляв, виросте, зіткнеться з грошовими витратами, ось тоді і перестане псувати речі.

Це глибока помилка. Справа не в сломанной іграшці - з цих вчинків поступово складаються форми звичні форми поведінки, виробляється певний стиль життя, змінити який буде не просто.

Сім'я - це реальна економічна середа, в якій живе дитина. Повсякденна праця дорослих, турботи «про хліб насущний», достаток чи, навпаки, бідність (нестача грошей, доходи і витрати). Діти включені в ці реальні життєві ситуації постійно.

Дитячий сад - якась умовна ситуація, яка не дає повноцінного досвіду і практичного «економічної поведінки». Діти тут теж «купують», «продають», «змінюються», «працюють», але це лише гра, яка закріплює досвід, отриманий в сім'ї. Зрозуміло, що тільки об'єднання двох аспектів поведінки дітей - умовного і реального може дати добрі результати в області їх економічного виховання та розвитку.

Звернімося до досвіду зарубіжних країн. У США, Німеччині, Японії, Англії економічного виховання дітей приділяється велика увага. Там розроблені спеціальні економічні програми, які знайомлять дітей з основами домашнього господарства і елементарними навичками орієнтації в економічному житті суспільства.

Багато уваги економічного виховання дітей приділяється і в родині. Наприклад, у Німеччині дітей вже з чотирирічного віку цілеспрямовано знайомлять зпризначенням грошей і їх розумної тратою. Батьки дають дітям (залежно від віку таможливостей сім'ї) деяку суму - кишенькові гроші на певний період часу. Вони привчають використовувати їх розумно, не витрачати дарма, пояснюють, що потрібно обережно ставитися до реклами, не довіряти їй беззастережно. Витоки дитячої ощадливості та ощадливості виникають в німецькій родині не самі по собі. Німці генетично знають, що здатність розпоряджатися грошима - необхідний життєвий навик, такий же, як уміння переходити вулицю, і його треба придбати до школи.

В Японії та США батьки намагаються долучити дітей до роботи на власних підприємствах. Наукова та популярна література заповнена матеріалами типу: «Якщо ви хочете мати свою справу», «Як робити гроші», «Як стати багатим». З нашої точки зору, в таких публікаціях, не завжди дотримується почуття міри, насторожує міститься в них надмірно наполегливий заклик «робити гроші». Моральна сторона проблеми при цьому майже не зачіпається: як заробляти, чомуслід чесно «робити бізнес» та ін У цьому плані великий інтерес представляє досвідвиховання дітей в Англії. З дитячих років в культ зводиться така якість, як працьовитість, дитині вселяють важливість придбання гарної професії, яка дозволить в майбутньому створити сім'ю і забезпечити її достаток.

Економічні знання потрібні всім, і діти дошкільного віку не виняток. З проблемами економіки їх зіштовхує сучасне життя.

Уже в дошкільному дитинстві зі звичної ролі безтурботного споживача дитина спочатку стає свідомим споживачем, а пізніше - творцем предметів споживання. Але як познайомити малюка з основами такої складної науки на доступному йому рівні?

У дошкільному віці можна дати елементарні відомості з області економіки: навчити їх правильному відношенню до грошей, способам їх заробляння і розумному використанню; за допомогою ігор, економічних задач, кросвордів -ввести малят в складний світ речей, предметів, людських взаємин.

Необхідно дати знання про взаємозв'язок між економічними і етичними категоріями: ощадливість, чесність, ощадливість, щедрість, гідність. Розумновитрачати гроші, не купувати непотрібних речей, не заздрити придбань однолітків.

Формування економічної свідомості- дає знання про нові професії (менеджер, бізнесмен, фермер, рекламодавець, банкір, рекламний агент і т.д.) і вміння розповісти про них. Збагачується дитячий словниковий запас, купуються такі якості, як почуття власної гідності, вміння чесно змагатися і не бояться програшу, Прагнення доводити розпочату справу до кінця, виникає здоровий інтерес до грошей, усвідомлюються правила їх чесного заробляння.

Економіка для дошкільнят та їх батьків

Ситуація, що склалася в економіці нашої країни, характеризується радикальним перетворенням всіх сфер суспільного життя.

Сьогодні кожен з нас розуміє, що доля держави залежить від економічної,правової, політичної і моральної грамотності молодого покоління.

Тому економічне виховання - порівняно новий напрям у дошкільної педагогіки, в даний час, актуально і затребувано особливо гостро.

Насправді - малюк рано включається в економічне життя сім'ї, стикається з грошима, рекламою, ходить з батьками в магазин, бере участь в купівлі - продажу та іншими явищами, опановуючи таким чином економічну інформацію на життєвому, часто спотвореному рівні.

Невірно і небезпечно покладатися на стихійне засвоєння знань про навколишнє життя, наприклад, дуже вразливі з етичної сторони поняття: гроші, багатство, бідність, реклама, кредит, борги та інше.

Досвід показує, що в них закладений величезний моральний потенціал, що позначається таким етичним змістом як чесність, доброта, працьовитість, мистецтво користуватися.

В даний час педагоги орієнтуються на формування у дітей вже до 6, 7 років елементарних знань про економіку, однак, на практиці дорослі часто не мають конкретних методичних рекомендацій, літератури, які допомагали б їм у вихованні людини, яка вміє економічно мислити.

У теорії і практиці сучасного економічного виховання та освіти виявляються деякі протиріччя:

- Спостерігається тенденція до завищення можливостей дітей; дошкільнят знайомлять зі складними поняттями, які виходять за рамки їх повсякденному житті та досвіду;

- В економічному вихованні дошкільнят необхідно особливий акцент зробити на його взаємозв'язок з моральним вихованням;

- Стверджуючи необхідність і важливість економічної підготовки дітей і молоді, ігнорується трудове виховання і знецінюється праця - одна і провідних категорій економічної науки і засобів виховання;

Ці фактори і недостатня методична розробленість даної проблеми привели до створення сторінки на сайті дошкільного закладу, де у відповідній віком, доступної та пізнавальній формі, дається інформація для батьків з економічного виховання дошкільників.

економічне виховання в днз

ІГРИ ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

Однією з найбільш ефективних форм роботи з дітьми в сфері економічного виховання є фінансово-економічні ігри. Вони сприяють закріпленню й розширенню знань про фінансово-економічну сферу діяльності дорослих, виробленню елементарних практичних навичок у сфері фінансово-економічних відносин.

Окрім завдань загальної цільової спрямованості, ці ігри розвивають психічні процеси, інтелект дитини, удосконалюють особистісні якості, створюють передумови для психологічної підготовленості до залучення до фінансово-економічної сфери діяльності.

Види витрат

Мета: навчити дітей визначати вид витрат, на перше місце ставлячи основні витрати; розвивати вміння аналізувати, робити висновки.

Матеріал: картки із зображенням театру, хліба, будинку, дитячого садочку, меблів, іграшок, цукерок тощо.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям серед карток із зображенням обрати ті, зображення яких є основними витратами будь-якої людини.

Гроші – ціна

Мета: ознайомити дітей із взаємозалежністю якості товару та його ціни; учити дітей співвідносити якість із ціною; розвивати вміння аналізувати, робити висновки.

Матеріал: картки-гроші, різні товари (іграшки різної якості: старі, нові, м’які, електричні тощо; книжки різного обсягу, одяг тощо).

Хід гри

Ця гра має декілька варіантів:

а) вихователь пропонує дітям зробити покупки, обираючи найдешевші товари, але з найкращою якістю;

б) вихователь пропонує написати цінники для продажу різних товарів – діти повинні проаналізувати якість товару та, відповідно до цього, визначити вартість товару;

в) скласти перелік найкращих та найкорисніших товарів, які можна купити на конкретну суму грошей.

Покупки

Мета: закріпити знання дітей про будову супермаркету, розвивати аналітичне мислення, кмітливість.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям для ігри в супермаркет розташувати полички з товаром за спільними характеристиками – зробити відділи товарів (молочні продукти, іграшки, одяг, канцелярські товари, фрукти тощо). Після цього дітям пропонується обрати найкоротший шлях до якогось із товарів.

Як результат: діти можуть переставити полички чи товари, для того щоб було зручніше знаходити потрібну річ.

Банк

Мета: закріпити знання дітей про діяльність банка, розширити світогляд, розвивати мислення, формувати вміння рахувати, порівнювати, аналізувати.

Хід гри

Діти, ознайомлені з діяльністю банка, можуть виконувати наступні банківські операції: знімання грошей з картки, обмін валют, оплата комунальних послуг, оплата за дитячий садок, обмін старих купюр на нові. Діти розподіляють ролі між собою: декілька дітей стають касирами, інші – відвідувачами банку. Гра може повторюватися декілька разів зі зміною ролей.

Корисна річ

Мета: закріпити знання дітей про товар, виховувати дбайливе ставлення до предметів; розвивати фантазію, уміння аналізувати.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям уважно роздивитися запропонований предмет (олівець, книжка, подушка, ложка тощо) та визначити його основне функціональне призначення. Після цього діти намагаються придумати якомога більше способів використання цього предмету.

Кордон

Мета: закріпити знання дітей про експорт та імпорт товарів.

Хід заняття

Діти розподіляються на дві групи, дві країни. Кожна країна має свою назву й отримує різні товари. Після вихователь звертається до однієї з країн: «Експорт книжок до іншої крани», інша країна повинна отримати книжки та відповісти: «Дякуємо за імпортні книжки». Таким чином здійснюється обмін товарами між країнами.

Впізнай професію

Мета: закріпити знання дітей про професії людей, розвивати кмітливість, увагу, спостережливість.

Хід гри

Діти зображують за допомогою пантоміми людей різних професій. Кожен з дітей загадує собі професію. Після починає розповідати про себе. Наприклад: я варю суп, готую печиво, годую дітей – хто я? Діти намагаються впізнати професію.

Розкладіть товар

Мета: вчити дітей класифікувати предмети за спільними ознаками; закріплювати знання малят про різновиди торгових об’єктів.

Хід гри

Перед дитиною розкладають кілька картинок із зображенням предметів, що можуть бути товаром у різних крамницях.

Завдання 1. Розкласти картинки на групи, в яких предмети поєднано за спільним призначенням. Дати назви крамницям, які можуть взяти для продажу даний товар, наприклад: «Молоко», «Хліб», «Іграшки», «Одяг» тощо.

Завдання 2. Згруповуючи картинки, не потрібно диференціювати предмети за спільними ознаками, а запропонувати свої варіанти їх сполучення, керуючись власним досвідом. Наприклад, «Гастроном», «Дитячий світ», «М’ясо — молоко», «Садовина та городина» тощо.

Умілі руки

Мета: виховувати дбайливе ставлення |до предметів, виготовлення яких потребує копіткої праці різних за фахом людей; учити раціонально використовувати речі, що були в ужитку.

Хід гри

Дітей розподіляють на дві команди по 5-6 осіб. Вихователь називає або показує будь-який предмет і пропонує розповісти про його призначення. Після цього дітям дається завдання придумати, як ще можна використати його в дещо зміненому або в тому ж стані, проте за умови, що він вже застарілий й не може бути використаний за своїм призначенням.

Не помиліться

Мета: закріпити знання дітей про послідовність процесу купівлі товару; формувати вміння встановлювати логічний ланцюжок дій, що об’єднані одним сюжетом; розвивати логічне мислення.

Хід гри

Дитині пропонуються для розгляду картинки (5-6), що різняться за змістом зображення: мама дає дитині гроші; дитина йде вулицею із порожньою торбинкою; дитина входить до крамниці; стоїть біля каси; бере хліб у продавця; йде додому з наповненою торбинкою.

Завдання 1. Розкласти картинки в ряд у такій послідовності, що відповідає логіці дій зображеного на них.

Завдання 2. Скласти коротеньке оповідання за картинками, дотримуючись послідовності дій.

Оцініть вчинок

Мета: виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів та інших матеріальних цінностей; на основі логічного мислення вчити робити самостійні висновки.

Хід гри

Ведучий пропонує дітям послухати розповідь, яка передбачає помилку об’єктивно невиправдану для будь-якого героя.

Завдання:

а) знайти помилку в діях;

б) обґрунтувати свою відповідь;

в) дати оцінку дії.

Орієнтовні розповіді ведучого

Рано-вранці зазирнуло сонечко у віконце Вовиної кімнати. Прокинувся хлопчик, солодко позіхнув, потягнувся, увімкнув світло й почав робити гімнастику.

Вирішила Марійка випрати сукенку своєї ляльки. Вибрала вона найбільшу чашку, налила в неї води по вінця, взяла мило та й почала прати. Дуже старалася Марійка, і сукенка стала чистою й красивою.

Що є найважливішим?

Мета: закріплювати вміння орієнтуватися в поняттях «предмети розкоші» та «життєво необхідні предмети»; вчити диференціювати предмети за ступенем їхньої значущості, роблячи логічні висновки.

Хід гри

У грі можуть брати участь 2-3 дітей. Кожному з них дається картка із зображенням предметів, які використовуються людьми у різних життєвих ситуаціях.

Завдання 1. Закрити фішками предмети, які не є життєво необхідними для людини та які можна назвати предметами розкоші.

Завдання 2. Пояснити призначення предметів, зображених на малюнках, що залишилися. Обґрунтувати їх необхідність для людини.

Завдання 3. Закрити фішками зображення речей, найбільш важливих для життєдіяльності людини, предметів, без яких важко обійтися. Запропонувати обґрунтувати своє ставлення до предметів розкоші, зображення яких залишилися закритими.

З метою ускладнення завдання можливе використання другого варіанту гри: дитині дається більш складне завдання — закрити фішками зображення тих предметів, які можуть мати подвійну функцію, тобто в один і той же час бути і предметами розкоші, й життєво важливими для окремих людей. Наприклад, машина для інваліда, фортепіано для піаніста, прикраси для артиста й тощо.

Ми-художники

Мета: закріпити знання дітей про рекламу; розвивати у них естетичні почуття й художній смак; учити встановлювати взаємозв’язок між рекламою та успіхом у торговельних стосунках «продавець — покупець».

Хід гри

Кожному учасникові гри, «художнику-оформлювачу» (їх може бути 2-3), дається завдання — зробити рекламу своїй крамниці. Решта дітей оцінюють роботу тих, хто грається, наприкінці визначають переможців.

Варіант 1. Кожен учасник гри одержує певну кількість кольорових силуетів різних предметів, які можуть бути товаром крамниць певного виду («Іграшки», «Квіти», «Хліб», «Молоко» тощо).

Варіант 2. Із загальної кількості силуетів необхідно вибрати тільки ті, які потрібні для складання реклами «своєї» крамниці.

Чия праця є важливішою?

Мета: закріпити знання дітей про джерела грошових прибутків; вчити диференціювати види трудової діяльності людини відповідно до їхньої цільової спрямованості.

Хід гри

Дитині пропонується декілька картинок І із зображенням різних дій дорослих людей: чоловік спить; лікар слухає хворого; продавець обслуговує покупця; жінка пере білизну; чоловік копає яму для саджання дерева.

Завдання 1. Згрупувати ті картинки, на яких зображені дії, що пояснюються як суспільно корисна праця та оплачуються (лікар слухає пацієнта, продавець відпускає товар покупцеві).

Завдання 2. Згрупувати ті картинки, на яких зображені дії людини, які мають подвійну функцію. Наприклад, жінка пере білизну — це може бути і мама, і працівниця пральні; чоловік копає землю — це може бути і тато, і садівник.

Сюжетно-рольові ігри

Сюжетно-рольова гра «Круїз»

Мета: Розвивати творчу уяву. Виховувати культуру мовного спілкування. Закріпити в грі економічні поняття «бюджет», «економія», «вигода», «заробітна плата», «витрати», знання про природно-кліматичні зони (тропіки, пустеля, гори). Продовжувати вчити виконувати ролі відповідно до сюжету, використовуючи атрибути і будівельний матеріал.

Короткий опис: на початку гри всі отримують деяку кількість грошей.

Вибираються будівельники. Вони будують корабель за схемою і отримують зарплату. Вибирається команда корабля. Вихователь пропонує відправитися в круїз. Набирається група туристів, вихователь бере на себе роль керівника групи. На кораблі організовується буфет. На зупинках проводяться платні екскурсії, де екскурсоводи знайомлять з особливостями данної місцевості.

Сюжетно-рольова гра «Магазин»

Мета: формувати вміння широко і творчо використовувати в грі отриманні знання про економічні поняття. Розвивати здатність спільно розгортати гру, погоджуючи власний ігровий задум з задумами одноліток. Закріплювати вміння співвідносити товар з певною кількістю грошей. Виховувати культуру мовного спілкування. Короткий опис: вихователь оголошує, що побудували новий магазин. Шофер привозить товар, покупці приходять до магазину і за гроші купують у продавців товар.

Мета занять з економіки:

- Дати теоретичні основи економічних наук - через ознайомлення з найбільш доступними економічними поняттями;

-Включення в підготовчу роботу занять з математики (наприклад, найпростіші підрахунки), малювання, аплікації (реклама, її виготовлення);

-Ознайомлення з рекламою, як способом поширення інформації про товари та послуги, розуміння значення реклами;

-За допомогою ігор, економічних задач, кросвордів та інших форм ввести в складний світ речей, людських відносин, відношення до грошей, чесним способам їх заробляння і розумному використанню.

Таким чином - завдання підготовки батьків допомогти дошкільнику адаптуватися до сучасної дійсності, стати соціально повноцінноюособистістю, правильно розуміти і оцінювати ті явища навколишнього життя,які мимоволі вторгаються в його життя, формувати економічне мислення.

Пошуково- ігрова діяльність дітей - один із засобів економічного виховання

Зміни, що відбуваються в період становлення незалежної держави, вимагають нових підходів до виховання майбутніх громадян, здатних жити і діяти в умовах ринкового підприємництва.
Усім нам протягом дня доводиться вирішувати багато питань пов’язаних з економікою. І те, як ми це робимо, залежить від рівня нашої культури, уміння з-поміж інших визначати нагальні потреби, правильно організовувати своє життя й свої стосунки з людьми тощо.
Виховання економічної культури - це, зокрема, і виховання певних особистісних якостей людини, її ставлення до речей, предметів побуту, природних ресурсів (бережливість, ощадливість, дбайливість), а також ставлення до інших людей.
Стикаючись з різними поняттями економічних категорій у ранньому віці, дитина не акцентує на них свою увагу, а початкові економічні знання малюків поверхові. Тож завдання дорослих - так організувати дитячу діяльність, щоб у повсякденному житті маля не лише оволодівало новими знаннями, вміннями та навичками, а й закріплювало їх в активній діяльності. Тому слід передусім робити все можливе, аби дитина без примусу прийняла правила та умови, що діють в суспільстві щодо заощаджування часу, енергії, здоров’я тощо. Для швидкого й усвідомленого засвоєння певних економічних категорій педагоги і батьки мають ознайомлювати з ними малят під час спостережень, екскурсій, розв’язування проблем в природній або створених штучно ситуаціях. А найбільш доцільно вирішувати ці питання в процесі самостійної роботи, в грі, в пошукових операціях, що їх сплановано і підготовлено заздалегідь. Така організація нескладної пошуково-ігрової діяльності стимулює пізнавальну активність.

Завдання економічного виховання вирішуються до певної міри ще й завдяки вмілому поєднанню та висвітленню елементів тієї діяльності дорослих, яка не потрапляє в поле зору дитини, але ці знання мають відіграти в майбутньому її житті значну роль в опануванні надбань цивілізації. Проте чи завжди те, що дитина має можливість бачити на власні очі й за чим спостерігати, можна назвати ірраціональною діяльністю? Звичайно, ні. Тож поряд із невитривалими в часі завданнями, спрямованими на оволодіння економічними знаннями, вміннями та навичками мають розроблятися та впроваджуватись довготривалі. І з малюком, що виховується в сім’ї, так само, як з дитячим колективом, слід ходити на екскурсії, прогулянки, в подорожі, використовувати відповідного змісту розповіді, робити замальовки, в дитячому колективі проводити заняття й уроки з подачею та закріпленням економічних знань.
Батькам і педагогам слід пам’ятати, що роботу з економічного виховання своїх маленьких чомусиків вони мають починати з раннього періоду їхнього життя. Адже це той період, коли, на думку Я.Коменського, немає потреби перенавчати та перевиховати, - достатньо лише мудро виховувати, пропонувати дітям раціональну діяльність в усьому, що вони пізнають або вчаться, враховуючи особливості їх пізнавальної діяльності та забезпечуючи попереднє обговорення їх діяльності, зокрема доцільність і послідовність; наочна демонстрація пропонованих економічних знань; активний засвоювально - перетворювальний та пошуково-перетворювальний аспект; цілісність та завершеність будь-якої дії.

Перші кроки в економіку

В наш час значно підвищуються вимоги до рівня економічної грамотності не тількидорослих, а й дітей.

З 1993 року дітям шкільного віку почали давати перші економічні знання.

В дитячих садках про це мова ще не йшла. Хоч багато науковців піднімали питання економічного виховання дітей вже з дошкільного віку. Інші – засуджували такий підхід.

Але з часом досвід показав, що для того, щоб дитина в школі добре орієнтувалася в економічних поняттях, працювати в цьому напрямку необхідно уже з 5-6 річного віку. І звичайно, в тісній співпраці з батьками.

Основною метою економіки для малюків є формування навичок та умінь раціонального використання та інтересу до матеріальних цінностей, розвиток економічного мислення, спонукання до ділової активності, ознайомлення з сучасними ринковими відносинами.

У програмі «Українське дошкілля», виданій в 2013 році, вперше з`явився розділ «Основи економічної культури» вже в середній групі, де наголошується, щооснови економічної культури легше зароджуються і проявляються вгрі.

Та визначаються освітні завдання:

1.Ознайомлювати дітей із найуживанішими економічними поняттями.

Ознайомлювати дітей із доступними поняттями з економіки, розви­вати інтерес до економічних знань. Сприяти осмисленню дітьми рис характеру,пов'язаних з економікою:бережливість, ощадливість, працьовитість, чесність.Формувати уявлення про потреби сім'ї: вчити розуміти відмінність між словами"хочу" та "треба";вчити визначати першочергові потреби сім'ї.

Давати дітям поняття, що таке товар, для чого він існує, де і як його можна придбати. Ознайомлювати з розмаїттямторгових закладів(крамниця, ринок, аптека, гуртівня, кіоск, супермаркет тощо), функціональ­ними особливостями кожного торгового закладу.

2.Вчити відшукувати економічні явища в довкіллі, пригодах героїв художніх творів.

Вчити дітей знаходити застосування речам, що вийшли з ужитку. Розповідати про вторинну переробку речей та відходів промисловості. Вчити сортувати сміття і викидати у відповідні контейнери.

Розширювати знання про способи зберігання продуктів (соління, сушіння, консервування, заморожування).

3.Розширювати економічні знання дітей про те, що все, що нас оточує, є результатом праці багатьох людей. Виховувати ціннісне ставлення до продуктів їхньої діяльності.

Підводити дітей до розуміння того, що люди різних професій працюють за свою працю отримують зарплату, яку витрачають для потреб сім'ї.

Розширювати знання про значення тепла, світла, газу в житті людини, економне їх використання.

Показники компетентності дитини:

-оперує нескладними економічними поняттями: "товари", "послуги","гроші", "торгівля", "покупка", "споживач";

-знає про ощадливе використання світла, води, газу;

-визначає першочергові потреби сім'ї, розуміє, що часом необхідно вмовитися від бажання придбати якусь річ;

-знає, що таке товар, як його можна придбати;

-знає різноманітні торгові заклади й товари, що їх вони продають;

-знає, що речі, які викидають, проходять вторинну переробку;

-знає, що сміття потрібно сортувати і викидати у різні контейнери.

Діти старшого дошкільного віку знайомі з назвами різних професій, але не зовсім точно усвідомлюють значення кожної з них; наприклад, недостатньо розуміють роботуменеджера,хоч це слово у дітей уже є і словниковому запасі.

Діти розуміють призначення торгових закладів, стараються бути економними та ощадливими, але усвідомити правила економічної діяльності їм ще важко. Більшість дошкільників не знає, як поводитися з грішми, як їх витрачати економно.

Діти осмислюють пов'язані з економікою риси: бережливість, ощадливість, працьовитість; починають формуватися навички раціональних дій.Удітей розвинені навички економного витрачання і використання матеріалів, бережливе ставлення до речей, іграшок, посібників.

Освітні завдання в старшій групі стають більш серйознішими:

1.Формувати у дітей основи економічної культури.

2.Вчити долати труднощі та життєві негаразди; виховувати наполегливість, компетентність.

3.Формувати уявлення протовари й товарно-грошовівідносини.Давати поняття, що таке товар, мета його існування, можливість його прид­бання. Вчити класифікувати товари. Формувати етичне поводження в торгових закладах, виконуючи роль покупця. Ознайомлювати з поняттям"ціна";вчити порівнювати ціни: дешево - дорого.

Давати змогу зрозуміти, що за гроші купують товари, грошима опла­чують послуги.

Розповідати дітям про метуреклами, джерела рекламування товарів: і види реклами; вчити рекламувати товар.

Розширювати знання прораціональне використання залишків про­дуктів харчування (з хліба можна приготувати грінки; крихти дати пташкам; з картоплі - картопляники: кістки віддати собакам; залишки від чаю використати як добриво для кімнатних рослин).

Створювати ситуації для закріплення знань про правила економ­ного використання електроенергії деякими приладами (холодильник, праска, телевізор, лампочка), збереження тепла, ощадливого викори­стання води. Підводити дітей до розуміння того, що раціональне вико­ристання електроенергії, води, газу заощаджує кошти сім'ї. Виховувати ощадливість, уміння співвідносити свої бажання з можливостями. Вчити виокремлювати першочергові потреби, власні та потреби сім'ї, розуміти відмінність між словами"хочу" й "треба".

Формувати уяву прокультуру ділових стосунків. Уточнювати й роз­ширювати знання дітейпро одяг, взуття, зачіску ділової людини.

Виховувати охайність.

Вчити оцінювати вчинки людей, давати характеристику їхнім діям. Формувати розуміння вироблених правил, знати, що їх потрібно дотри­мувати, що є вчинки, за які люди несуть покарання у вигляді штрафу.

Розкривати роль комп'ютеризаціїу веденні господарства, дати елементарні уявлення про калькулятор. Підводити до висновку, що таке економіка, для чого вона потрібна.

Показники компетентності дитини:

- знає назви підприємств, особливості їх функціонування;

- має уявлення про товарно-грошові відносини, вміє здійснити по­купку, класифікує товар;

- знає, для чого існують банки; професії людей, які працюють у банківській справі;

-уміє раціонально використовувати залишки продуктів харчування;

-вміє виокремлювати першочергові потреби сім'ї;

- розуміє доконечну потребу в дотриманні встановлених правил;

- знає і намагається економно використовувати електроенергію, воду, газ; знає, що комп'ютер і калькулятор допомагають у веденні сімейного господарства.

Які ж шляхи економічного виховання дітей дошкільного віку?

Ознайомлюючи дітей зправилами бережного ставленнядо одягу, взуття, іграшок, посуду, природних ресурсів, ми уже здійснюємо економічне виховання.

Важливе значення в економічному вихованні відіграє ручна праця(гурткова робота по виготовленню музичних іграшок, ікебано, подарунків для мам, тат, гостей…). У груповій кімнаті можна створити «Скриньку бережливих та економних», в яку б діти збирали клаптики тканини, нитки, хутро, цікавий папір, а потім використовували б це все для оздоблення музичних іграшок, ікебано… Таким чином, малюки отримують хороші уроки економії.

Праця взагалі являється провідною економічною категорією, але за умови, якщо дошкільнята вчитимуть не лише вирізняти трудові дії з інших видів діяльності, розуміти послідовність трудових операцій, але й вчитимуть бережливо ставитись до результатів своєї праці та праці дорослих.

Великий внесок в економічне виховання роблять екскурсії. Вони дають дітям можливість побачити на власні очі те, про що їм розповідають, чому навчають і пізніше відобразити в сюжетно-рольовій грі.

Не менш важливими єекскурсії на природу. Організовуючи спостереження за природою, вихователь цим самим виховує бережне ставлення до всього, що його оточує.

Заняття з фізичної культурипокликані берегти та зміцнювати малят, а це виховує бережливе ставлення до здоров’я.

В доступній формі слід знайомити дітей зрекламою,а після ознайомлення можна запропонувати їм скласти і намалювати її самостійно.

Закріпити та поповнити знання дітей про вищеназвані економічні категорії можна під час такихрозваг, як: «Дітям про податки», «Бізнес у лісі» і т.д.

Не слід забувати про наступність роботи дошкільного закладу з родинами. Адже лише спільно з сім’єю можна виховати бережливість та економічність у дошкільнят. Тому вранці, коли дитина приходить до ДНЗ, вона складає речі і дуже важливо, щоб і вихователь, і батьки звертали увагу на те, як саме дитина складає ці речі. Такі звички автоматизуйте її до охайності.

Виконання цих завдань сприятиме глибшому засвоєнню дітьми первинних економічних знань та прояву економічних якостей у побуті.

Економічний словник

АВАНС

1.Частина грошей (або продуктів, яка дається наперед у рахунок майбутньої платні за роботу, товар і т.ін.)

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

1. Організація яка має статутний фонд, розділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості.

2.Працівники добровільно об»єднали свої кошти і записали це в угоді. Вони
створили товариство, яке може купувати матеріал, з якого виготовляють товар, що потім продається. Це дає працівникам прибуток.

АКЦІЯ

1.Цінний папір, який випускає акціонерне товариство і який підтверджує участь його власника в капіталі цього товариства, а також дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденда.
2.Документ, у якому записано, що людина внесла гроші у виробництво і має право на одержання додаткових грошей від проданого підприємством товару.

АУКЦІОН

1. Публічний продаж майна, де покупцем стає той, хто заплатить більш високу ціну.
2. Продаж шляхом змагання: покупцем стає той, хто за той чи інший заплатить більше грошей.

БАРТЕР

1. Прямий товарообмін, безвалютний обмін.
2.Товар не продається, а обмінюється на інший товар, наприклад, машина на зерно.

БЕРЕЖЛИВІСТЬ

1. Моральна якість, що характеризує дбайливе ставлення до матеріальних цінностей.
2. Людина не псує, не ламає, береже свої одяг, речі, предмети спільного користування, знає і виконує правила користування ними.

БІЗНЕС

1.Комерційна, біржова або підприємницька діяльність, яка дає прибуток.

БЮДЖЕТ РОДИННИЙ

1.Фактичний баланс прибутків і витрат (показує всі прибутки за джерелами надходжень та всі витрати за їх призначенням).
2. Розподіл грошей, які заробили члени родини, на оплату продуктів харчування, споживання електроенергії та інших комунальних послуг, одягу, з відпочинку тощо.

ВАЛЮТА

1. Грошова одиниця будь-якої країни.
2. Гроші інших держав.

ЗАРОБІТНА ПЛАТНЯ

1.Гроші, які людина отримує за виконану роботу.

КРЕДИТ

1. Позичання грошей чи матеріальних цінностей за умови повернення їх у певний термін і з надлишком (відсотками). Продаж товарів з відстрочкою платежу.
2.Гроші позичені у якоїсь людини чи банку, які треба повернути у визначений час.

КОНКУРЕНЦІЯ

1.Боротьба між підприємцями за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів.
2. 3магання між підприємствами в тому, хто виготовить кращу продукцію, продасть її вигідніше.

КНИГА КАСОВА

Спеціальна книга, де записують, скільки грошей надійшло і скільки видано з каси.

КОМЕРСАНТ

1. Людина, яка займається купівлею та продажем товару.
2. 0б’єднання осіб з метою спільного виробництва і збуту продукції, закупок чи послуг, будівництва і експлуатації житла тощо.
3. Кілька людей об»єднають свої кошти для купівлі матеріалу з подальшим виробництвом товару і його продажем. Отримані гроші ці особи ділять між собою.

МЕНЕДЖЕР

1. Найманий спеціаліст з управління.
2.Той, хто управляє, керує працівниками.

ОРЕНДА

1. Майнова угода, за якою одна сторона надає іншій майно у тимчасове користування за певну плату.
2. Людина або підприємство домовляється з власником землі, крамниці, комори тощо про їх використання у власних потребах, за що сплачує певну суму грошей на певний термін.

ПРИБУТОК

1. Надлишок виручки від реалізації продукції над затратами на її виробництво.
2. Додаткові гроші, які отримує людина або підприємство від продажу свого товару.

ПРИВАТИЗАЦІЯ

1. Перехід державної власності у приватну.
2. Держава продає або віддає будинки, заводи, землю особам у власність.

РЕКЛАМА

'1. Повідомлення та відомості про товар, його якість, можливість придбання.

ТОВАР

1. Все, що продається і купується є товаром: речі, продукти харчування, будинки тощо.

ФІРМА

1.Організація, підприємство, які самостійно здійснюють виробництво або надають різні послуги. Фірми бувають торгівельні, виробничі, юридичні, туристичні, рекламні тощо.

ШТРАФ

1.Сплачування особою певної суми грошей за те, що ця особа порушила правила поведінки, торгівлі, дорожнього руху тощо.